Логопедичний словник

• Автоматизація звуку - один з етапів корекції неправильної звуковимови. Проводиться після постановки звуку. Правильна вимова звуку закріплюється в складах, словах, фразах, самостійному мовленні шляхом частого повторення і застосування спеціальних вправ
• Аграматизм – порушення розуміння і вживання граматичних засобів мови
• Алалія – відсутність чи недорозвинення мовлення внаслідок органічного ураження мовних зон кори головного мозку у внутрішньоутробному чи ранньому періоді розвитку дитини. Розрізнюють моторні і сенсорні алалії
• Артикуляція – діяльність мовленнэвих органів, що пов'язана з вимовою звуків
• Артикуляційна гімнастика - підготовчі вправи, метою яких є вироблення правильних, повноцінних рухів артикуляційних органів, необхідних для правильної вимови звуків
• Аутизм – вид розладу, спосіб занурення у світ власних внутрішніх переживань
• Афазія – повна чи часткова втрата мовлення, обумовлена локальними ураженнями головного мозку
• Афонія – повна відсутність голосу
• Брадилалія – патологічно уповільнений темп мовлення
• Гаммацизм – недолік вимови звуку Г
• Дисграфія – порушення процесу письма
• Дислалія – порушення звуковимови при нормальному слухові і збереженній інервації мовного апарату
• Дислексія – специфічний розлад навичок читання
• Дизартрія – порушення вимовної сторони мовлення, обумовлене недостатністю іннервації мовного апарату
• Заікання – порушення темпо-ритмічної організації мовлення, обумовлене судомним станом м'язів мовного апарату
• Каппацизм – недолік вимови звуку К
• Контамінація - помилкове відтворення слів, що полягає в об'єднанні в одне слово складів, що відносяться до різних слів
• Корекція – педагогічний та лікувальний вплив, спрямований на подолання вад у розвитку дитини
• Логопедія – наука про порушення мовлення, виявлення, усунення засобами спеціального навчання і виховання
• Ламбдацизм – неправильна вимова звуків Л
• Мутизм – припинення мовленнєвого спілкування з оточуючими внаслідок психічної травми
• Недорозвинення мовлення – якісно низький рівень сформованості порівняно з нормою тієї чи іншої мовленнєвої функції або мовної системи в цілому
• Загальне недорозвинення мовлення (ЗНМ) – різні мовленнєві розлади, при яких у дітей порушене формування всіх компонентів системи мовлення, що відносяться до звукової і змістовної сторони
• Парафазія – порушення мовленнєвого висловлювання, що виявляється в неправильному вживанні звуків чи слів в усному і писемному мовленні (заміна звуків, заміна слів близькими за звучанням або за змістом)
• Розпад мовлення – втрата вже сформованих мовленнєвих навичок і комунікативних умінь внаслідок локальних уражень мозку
• Ринолалія – порушення тембру голосу і звуковимови, обумовлене анатомо-фізіологічними дефектами мовленнєвого апарату
• Ротацизм – неправильна вимова звуку Р
• Сигматизм – неправильна вимова свистячих і шиплячих звуків
• Тахілалія – патологічно прискорений темп мовлення
• Фонетико-фонематичне недорозвинення мовлення (ФФНМ) – порушення процесів формування вимовної сторони мовлення у дітей з різними мовленнєвими розладами внаслідок дефектів сприйняття і вимови фонем
• Эхолалія – розлад мовленнєвої поведінки, при якому відбувається автоматичне повторення слів слідом за їхнім відтворенням